» Преса » Приречені на мандри

 Артистичне життя - постійна подорож. Здавна артисти були за особливостями свого фаху змушені мандрувати по селах, містах та країнах. З часом умови їх життя змінилися, але і тепер співаки та актори приречені на професійні мандри, що мають специфічну назву - гастролі.
    
     Широко відомо - те, що людина робить на роботі, майже завжди не цікавить її чи навіть просто дратує під час відпустки. Але що на відпочинку роблять актори? Невже сидять по домівках? Щоб отримати відповіді на ці та деякі інші "що?" "де?" і "як?", ми запросили в гості до нашого "мандрівного" видання Заслужену артистку України, співачку Оксану Пекун. Дещо з того, що розповіла нам ця чарівна жінка, було насправді несподіваним.
    
     - Шановна Оксано, як і коли Ви здійснили свою першу подорож, тобто з якого року життя рахуєте "загальний стаж" ваших мандрів?
    
     - Вона відбулася, коли мені виповнилося три роки. Саме тоді мої батьки вперше вивезли мене з рідної Тернопільщини "у світ". І перший край, який я з ними відвідала, як туристка, були наші чарівні Карпати. Головне враження від цієї подорожі, яке запам’яталося мені на все життя - я прокидаюся від того, що ззовні, біля вікон, щось "мукає". Це був справжній… олень! Як згодом з’ясувалося, він з’їв одну з моїх улюблених маленьких шкарпеток, що сушилися надворі. Цей випадок, який я запам’ятала, засвідчив моїм батькам те, що я пам’ятаю саме ту подорож, хоча мені і було тоді лише три роки.
    
     - І часто Ви мандруєте зараз?
    
     - Звичайно часто, бо професія співачки вимагає постійного пересування з місця на місце: гастролі, участь у різноманітних заходах, зйомки телевізійних програм та музичних кліпів… При цьому часто трапляється так, що через ці "робочі" подорожі немає часу поїхати кудись просто помандрувати.
    
     - Тобто, враження від побаченого у Вас складалися саме під час творчих турне. Відомо, що Ви багато виступали по всій Україні. То ж і встигли побачити, мабуть, чимало?
    
     - Саме так! І це завдяки тому, що ми з колегами під час подорожей намагаємось при нагоді поєднувати "приємне з корисним". Куди б ми не приїхали, просимо тих, хто нас приймає, показати нам тамтешні визначні місця, пам’ятники та пам’ятки, розповісти про особливості місцевості, міста: чим воно славно, що у ньому відбувалося, - про все те, що запам’ятається на усе життя. Наприклад, в Запоріжжі я, звичайно, побувала на місці, де була розташована Запорізька Січ - на острові Хортиця. Саме там я вперше сіла на коня не в алегоричному, а у прямому значенні. Так само відбувалося в інших місцях. В Україні безліч дуже цікавих пам’яток історії, культури та просто мальовничих місць, що не мають аналогів у світі.
    
     - Можете розповісти про якесь особливе місце, що бачили особисто?
    
     - Усі знають пісню Ігоря Поклада та Юрія Рибчинського "Зелен клен", що стала шлягером ХХ століття. Ось на цю пісню ми з колегами задумали зняти відеокліп. А оскільки його було вирішено зробити стилізовано, "під казку", я в процесі його зйомок опинилася у дуже незвичайних умовах. Тобто - у карстових печерах у селі Кривче Борщівського району, на межі Тернопільської та Чернівецької областей. Ми побачили там, під землею, таку красу, що усі були вражені: яка ж багата природа нашої України, і скільки у нас ще є цікавого та незнаного для вітчизняних та іноземних туристів! Бо у цій карстовій печері, наприклад, обладнано другий по довжині підземний туристичний маршрут у світі. Туди, глибоко під землю, проведено електричне освітлення, і тому печера має казково красивий вигляд. А чи багато українців та їх гостей про це знають?
    
     - Ви бачили щось подібне за кордоном?
    
     - Може це вас і здивує, але за кордоном я була лише у трьох країнах - Польщі, Чехії та Німеччині. Але тричі я проїхала з гастролями всю Україну з кінця у кінець і більш за все в Україні мені подобається в Карпатах. Хоч, нажаль, і не часто там буваю. Але отримую від кожної подорожі до них величезне задоволення. Такої країни, як наша, немає, мабуть, ні в кого. У нас є усе: гори й море, степ і лісостеп, багаті надра. Усе це - наше. І ми можемо усе це подивитися, не покидаючи рідної країни. А взагалі я відчуваю себе ще мандрівником-початківцем. Сподіваюсь, що з часом зможу поєднати свої гастролі з якимось навіть закордонним турне. У майбутньому - усе це можливо.
    
     - Тобто, бажання потрапити за кордон таки є. І куди ж хотілося потрапити в першу чергу?
    
     - Куди б я мріяла поїхати? Мабуть, у першу чергу у Венецію, до Риму - для мене це найцікавіші місця у світі. Як це трапиться і коли - ще не знаю. Але нині кордони для туристів прозорі - були б гроші, час і допомога компетентного турагентства.
    
     - Пані Оксано, "кочове життя" Вас не втомлює? Чи це вже сприймається як частка робочого процесу?
    
     - Мабуть саме так. Я людина контактна. Чим більше буде роботи, тим більше буде можливостей побачити Україну та її людей. А мандри мене не втомлюють - бо це стиль мого життя: нові люди, нові враження. Що ж до відпочинку, то кожен владний робити так, як це йому подобається. Звичайно, цікаво кожного разу побачити щось новеньке. Але можна відпочивати десь далеко, їхати за тисячі кілометрів, щоб побачити щось нове, і не уявляти, що за декілька кілометрів від вашого повсякденного місця знаходження існують чарівні куточки, де можна відпочити навіть краще, ніж в екзотичних далеких країнах. Адже саме вдома можна найкраще розслабитися, - знайти рідне дерево, притулитися до нього і відпочити душею, подивитися на голубе небо та відчути подих батьківщини. Цього ви не знайдете ніде.
    
     Чотири зірки української естради спромоглися минулого року на сцені нашого головного національного палацу - "Україна" провести свої сольні концерти. Це були Анатолій Матвійчук, Оксана Білозір, Анні Лорак і Оксана Пекун. Сподіваємось, що незабаром свої сольні концерти Оксана Пекун буде проводити і за межами України. Творчої їй наснаги та нових подорожей!

Автор: Олексій Чернов
Джерело: "Клуб Туриста", №1
Дата: 15.05.2003